ФорумФорум  ДопомогаДопомога  ПошукПошук  ЗареєструватисьЗареєструватись  Вхід  

Частка | 
 

 Підгірці. Замок

Попередня тема Наступна тема Донизу 
АвторПовідомлення
Artur
Майстер слова
Майстер слова


Чоловік
К-ть повідомлень : 294
Звідки : планета Земля
Рід занять : с.п.е.ц.
Хоббі : екстрім
Registration date : 26.02.2007

СтворюватиТема: Підгірці. Замок   12.03.09 13:53

Підгірці та Підгорецький замок.




Востаннє редаговано Artur (12.03.09 14:27); всього редагувалось 3 раз(и)
На початок Донизу
Artur
Майстер слова
Майстер слова


Чоловік
К-ть повідомлень : 294
Звідки : планета Земля
Рід занять : с.п.е.ц.
Хоббі : екстрім
Registration date : 26.02.2007

СтворюватиТема: Re: Підгірці. Замок   12.03.09 14:13



Востаннє редаговано Artur (12.03.09 14:20); всього редаговано 1 раз
На початок Донизу
Artur
Майстер слова
Майстер слова


Чоловік
К-ть повідомлень : 294
Звідки : планета Земля
Рід занять : с.п.е.ц.
Хоббі : екстрім
Registration date : 26.02.2007

СтворюватиТема: Re: Підгірці. Замок   12.03.09 14:18

На початок Донизу
Artur
Майстер слова
Майстер слова


Чоловік
К-ть повідомлень : 294
Звідки : планета Земля
Рід занять : с.п.е.ц.
Хоббі : екстрім
Registration date : 26.02.2007

СтворюватиТема: Підгорецький замок   12.03.09 14:39

Трохи історії.

Якщо їхати по шосе з Бродів на Львів, то відразу ж за Ясеновом погляд подорожніх привертає величний силует старовинного замку, що видніє на вершині сусідньої гори. Це і є уславлений колись у всій Європі, а тепер призабутий Підгорецький замок. В його ансамбль входить оточений складною оборонною системою триповерховий палац, заїжджий двір, костьол і парк.

Споруджено замок протягом 1635-1640 рр. на місці старого укріплення, яке згадується ще під 1530 роком. Будувався замок під керівництвом відомих архітекторів Андре дель Акви і Гійома Левассера де Боплана за вказівкою тодішнього власника Бродів і Підгорець коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського - одного з найбільших магнатів польсько-шляхетської Речі Посполитої. Про призначення замку сповіщав напис латинською мовою на мармуровій таблиці при вході до нього: "Вінець ратних трудів - перемога, перемога - тріумф, тріумф - відпочинок". Саме для відпочинку коронного гетьмана (головнокомандуючого всіма збройними силами Речі Посполитої) і був споруджений замок у Підгірцях. В сучасному розумінні це була своєрідна дача, бо головна резиденція коронного гетьмана знаходилась у місті-фортеці Броди.

Підгорецький замок являє собою один з найкращих в Європі зразків поєднання імпозантного палацу з бастіонними укріпленнями. Він розташований на одному з відрогів Подільської височини. Південна частина плато у цьому місці рівнинна, саме в її бік спрямовані укріплення замку і в'їзна брама, а в сторону долини - палац, завдяки чому з його вікон і терас відкриваються чарівної краси краєвиди. Під час хорошої погоди місцевість чудово проглядається на десятки кілометрів.

Замок має форму квадрата, сторона якого дорівнює приблизно 100 метрів. На його рогах розташовані п'ятикутні бастіони. Замок збудований з цегли і каменю. Між внутрішньою і зовнішньою стінами замку влаштовано каземати - приміщення для складів та різних служб. Вимощена гладкими кам'яними плитами покрівля казематів утворює тераси, огороджені балюстрадами. Ці тераси, очевидно, використовувались для прогулянок, а у випадку військової потреби - для розміщення гармат. Вістря бастіонів увінчують витесані з каменя-пісковику витончені сторожові вежі-кавальєри. Зі сходу, півдня і заходу замок оперізує смуга оборонних укріплень, важливими елементами якої є глибокий, обличкований каменем рів і земляні вали з бруствером, валганами та критою дорогою.

В XVII ст. палац був двоповерховий, а по його боках і в центрі знаходилися триповерхові павільйони і вежа. В першій половині XVIII століття, під час реставраційних робіт, між павільйонами і вежею споруджено додаткові приміщення, добудовано зовнішні сходи і портики, від павільйону до павільйону споруда покривається однорідним дахом і перетворюється у триповерхову. Силует замку втратив свою радісно-зубчасту легкість. Споруда стала більш масивною та спокійною. Стрімкі дахи бічних павільйонів завершують вінця, на яких знаходяться мідні фігури: з правого боку стоїть Атлас, який тримає на своїх плечах земну кулю - Світ, а з лівого - такий же Атлас тримає сонячну систему - Всесвіт.

В XVII ст. в'їхати у замок можна було через равелін, підйомний міст і головну в'їзну браму. Равеліни і міст ліквідовані ще у XVIII ст., але чудово збереглася в'їзна брама, збудована з тесаних каменів у стилі пізнього ренесансу. Тонкий рисунок різьби по каменю та окремі архітектурні деталі брами підкреслюють загальне враження витонче-ності і камерності всього комплексу.

Минувши браму, потрапляємо у невелике, але затишне і гарне, вимощене кам'яними плитами, внутрішнє подвір'я, яке із сходу, півдня і заходу оточують каземати, а з півночі - велична споруда палацу. В правому куті знаходиться криниця глибиною 38 метрів, звідки вода черпалася за допомогою валяльного колеса. Прості в архітектурному вирішенні форми казематів виразно підкреслювали парадність і легкість бічних сходів, портиків і балюстради терас, посилювали суворий вигляд головного фасаду палацу. Все це створювало архітектурний фон для пишних прийомів і урочистостей, які часто проходили у замку. Важливе значення палацу надають внутрішні збіжні сходи, що двома крилами з'єднують подвір'я з бічними портиками на колонах, званими ще "італійськими лоджіями". Через портики можна вийти на плоскі, облицьовані кам'яними плитками дахи казематів, куртин і бастіонів, які утворюють огороджену балюстрадою терасу. Звідси відкривається добрий огляд оборонних ровів, палацу і навколишньої місцевості. Крізь двері портиків можна пройти у приміщення другого поверху палацу.

Тонкий рисунок архітектурного оформлення сходів, портиків і терас, строгий ритм ордерної обробки головного фасаду. Враження витонченості посилювалося всередині палацу, де розмаїття залів вражало пишністю обробки стель, мармуровим обрамленням дверей і камінів, глазурованими кольоровими грубками, настінними розписами, художніми паркетами та масою творів мистецтва і зброї. У давнину палац складався з великих просторих залів. Все тут було прекрасне: долівка, декоративні стіни, мармурові портали і каміни, позолочені склепіння. Надзвичайно високу мистецьку вартість мали плафони стель, вони відзначалися багатим рисунком і профілями у вигляді рам та листя. Консолі, які підтримували плафони, були виконані у вигляді людських маскаронів, серед них одна зображувала обличчя короля Владислава IV. Різьблені плафони Підгорецького замку - єдиний приклад художнього столярства, який дійшов до нас у таких великих розмірах. Зали отримали свої назви від кольору оббиття або від того, що у них знаходилось: "Жовта", "Зелена", "Кармазинова", "Золота", "Китайська", "Лицарська". Наприклад, в одній із зал на покритих турецькою тканиною стінах висіли венеціанські дзеркала в позолочених рамах. Ця зала так і називалася "Дзеркальна". Майже усі зали прикрашали колекції виробів з порцеляни й кришталю, а також зброї. Згідно з описами замку кінця ХІХ ст. тут знаходилося близько 100 портретів та 200 картин.
На портретах в основному були зображені представники родин власників замку - Конєцпольських, Собеських, Потоцьких, Жевуських та споріднених з ними шляхетських родів України і Польщі.

Понад три чверті картин присвячена біблійним сюжетам. Серед них переважали картини видатного польського художника Шимона Чеховича, який в 1762-1767 рр. працював при дворі Жевуських в Підгірцях. Решта картин належали до батального живопису, а також представляли різноманітні міфологічні, побутові та пейзажні теми. Це здебільшого були копії картин Рафаеля, Тіціана, Джуліо Романо, Джорджоне, Рубенса, Караваджо, Сальватора Рози та ін.

Колекція картин Підгорецького замку була одною з найбільших на українських землях. Початок цій галереї поклав своїми творами Ян де Баан, який у 1663 році створив цілий ряд полотен історичного змісту, присвячених діяльності коронного гетьмана Речі Посполитої, власника Бродів і Підгірців Станіслава Конєцпольського та важливим подіям його часу. Серед цих картин виділялися "Облога Смоленська", "Прийом шведських і бранденбурзьких послів Владиславом IV". Відомий український мистецтвознавець П. М. Жолтовський висловив думку, що саме пензлю цього художника належали картини, укомпоновані в плафон лицарського залу, а саме "Присяга козаків Владиславу IV". Частина картин підгорецької колекції була втрачена в роки першої і другої світових воєн, картини плафонів згоріли під час повоєнної пожежі. Незважаючи на важкі втрати, ціла низка полотен Підгорецького замку вціліла і тепер зберігається у Львівському історичному музеї та Львівській картинній галереї, окремі виставлені в експозиції музею "Олеський замок".

Одинадцять парадних залів, мозаїчний кабінет, два передпокої, каплицю, спальні, більярдну Підгорецького замку, крім творів живопису, мармурових і кам'яних порталів дверей та камінів, художніх паркетів і різьблених стель, прикрашали велика кількість старовинних меблів, високохудожніх світильників, годинників, килимів, тканин, дзеркал, ювелірних виробів із срібла і фарфору, різноманітних колекцій дорогоцінного посуду. Згідно з описами замку кінця XVIII—XIX століть, тут були чудові збірки холодної і вогнепальної зброї XVI—XVIII століть: шабель, мечів, ятаганів, списів, келепів, усіляких гармат, мушкетів, пістолів, лицарських доспіхів гусарів і рейтарів, захисних обладунків бойових коней. Особливо цінувалася колекція воєнних трофеїв, здобутих власником Підгорецького замку польським королем Яном Собеським у битві під Віднем 1683 року, серед якої був і намет турецького султана. У замку знаходилась велика книгозбірня й архів, в якому, до речі, зберігалася колекція документів та листів гетьмана Івана Мазепи.

Розкіш внутрішнього убранства замку у поєднанні з його витонченою архітектурою та оточуючою природою справляли на відвідувачів неповторні враження. Збереглося чимало письмових відгуків подорожніх про Підгорецький замок, серед яких особливо виділяються свідчення польського шляхтича Станіслава Освенціма (1651 р.), француза Де Алейрака (1699 р.), російського поета Федора Глінки (1805 р.).

Складовою частиною архітектурного ансамблю Підгорецького замку є заїжджий двір XVIII ст., костьол цього ж часу і величавий парк. Заїжджий двір, або як його ще називають, гетьманський заїзд, побудовано у XVIII ст. в стилі бароко.

Він відігравав роль постоялого двору, де зупинялися прислуга панів та подорожні. Тут знаходились корчми. Заїжджий двір цегляний, в плані прямокутний, одноповерховий з мансардою, покритий двосхилим дахом з колонами. Північний і південний фасади оформлені шестиколонними портиками і увінчані розвинутими барочними фронтонами.

На південному фасаді знаходиться сонячний годинник, який показує середньоєвропейський час. Дослідники припускають думку, що його зробив відомий майстер-годинникар Павло Добростанський, який у XVIII ст. жив у Підгірцях при дворі Жевуського. Заїжджий двір являє собою рідкісний випадок повністю збереженої споруди такого типу.

Споруджений в 1788 році костьол Воздвиження завершував проведення перших великих реставраційних робіт Підгорецького замку і надавав цілому комплексу сучасного вигляду. Побудований за проектом Романуса на кошти тодішнього власника Підгірців Вацлава Жевуського, костьол розташований на осі головної алеї парку на віддалі у 300 метрів від в'їзної брами замку. Коли дивитися із замкового подвір'я через браму, то в кінці перспективи видно костьол. Таке розташування останнього робить його невід'ємною частиною замкового ансамблю в Підгірцях. Костьол Воздвиження цегляний, виконаний у стилі бароко, для якого характерним є динамічність композиції та декоративна пишність, примхливі плани, великі контрасти об'ємів, перевантаження скульптурними оздобами. Всі ці ознаки можна бачити на костьолі - він являє собою ротонду з внутрішнім діаметром 12 м, перекриту куполом з сигнатуркою. Головний фасад виділений чотирнадцятиколонним портиком корінфського ордеру, завершену антаблементом і фронтоном. Портик увінчує аттик, який несе вісім скульптурних фігур святих - портретів родини Жевуських. Скульптури виконані з білого каменю С.Фес-сингером і Лебласом. Із цього ж матеріалу витесані архітектурні деталі, капітелі і бази колон. В оформленні інтер'єру брали участь Л.Смуглевич, Дем'ян, Войціх, Константин і Микола з Жовкви, а також Гергулевич і Вітаницький зі Львова. Дерев'яні різьблені частини внутрішнього убранства виконані скульптором М.Твардовським. Француз Де Алейрак у своїй праці про Польщу, яка вийшла друком у Парижі в 1699 році, писав: "Замок в Підгірцях, без сумніву, є найгарнішою у Польщі спорудою такого типу. Незважаючи на те, що замок невеликий, відносився б він до числа кращих в будь-якій іншій країні".

Уздовж своєї кілька вікової історії Підгорецький замок пережив чимало лихоліть: руйнувався під час ведення військових дій та від людської байдужості, знову відроджувався, наче казковий фенікс. Лише до початку нашого століття замок серйозно відбудовувався шість разів. Нових пошкоджень і втрат зазнав в роки першої і другої світових воєн. У жовтні 1945 року замок, в якому тоді діяла філія Львівського історичного музею, був пограбований радянськими військовослужбовцями Золочівського гарнізону. Грабіжники викрали 11 картин, велику кількість високої мистецької вартості меблів і люстр XVII століття та цілий ряд інших старовинних предметів. Наприкінці 40-х років рештки експонатів забрали львівські музеї, а сам замок було передано Міністерству охорони здоров'я УРСР, яке влаштувало у ньому санаторій. В 1956 році через недбальство виникла пожежа. Замок майже повністю згорів - залишились лише стіни. У полум'ї загинули високохудожні плафони, розкішні паркетні настили, фрески і весь декор багатого внутрішнього оздоблення залів. Нові реставраційні роботи завершилися щойно на початку 1960-х років. Теперішній стан пам'ятки викликає гнітюче враження - всі споруди архітектурного ансамблю, за винятком заїжджого двору, перебувають у незадовільному, а декотрі навіть у гостро аварійному стані: дуже пошкоджено зовнішні збіжні сходи, відсутній Атлас правого павільйону, вибито балясини у багатьох балюстра-дах, спостерігається значне відхилення сторожової вежі лівого північного бастіону. Повністю обвалений в 1983 році головний портал замку продовжує руйнуватися. На кам'яному облицюванні оборонних ровів почали рости дерева, що прискорює руйнацію. Протягом останніх років виключно зусиллями працівників Львівської картинної галереї вдалося виконати досить значний об'єм відновлювальних робіт: розчищено зали, старовинні каміни, звільнено приміщення, впорядковано прилеглу територію. Є надія, що завдяки старанням ентузіастів, допомоги держави і меценатів незабаром вдасться відновити одну з найкращих архітектурних перлин не лише України, а й цілої Європи.
На початок Донизу
Спонсируемый контент




СтворюватиТема: Re: Підгірці. Замок   Сьогодні в 22:25

На початок Донизу
 
Підгірці. Замок
Попередня тема Наступна тема На початок 
Сторінка 1 з 1

Права доступу до цього форумуВи не можете відповідати на теми у цьому форумі
 ::  ФОТО :: Фотоальбоми на різну тематику-
Перейти до: