ФорумФорум  ДопомогаДопомога  ПошукПошук  ЗареєструватисьЗареєструватись  Вхід  

Частка | 
 

 Успенський піст (Спасівка)

Попередня тема Наступна тема Донизу 
АвторПовідомлення
Християнин
Житель форуму
Житель форуму


Чоловік
К-ть повідомлень : 90
Registration date : 04.12.2010

СтворюватиТема: Успенський піст (Спасівка)   21.08.11 13:40



УСПЕНСЬКИЙ ПІСТ (СПАСІВКА)

Успенський піст (у просторіччі Спасівка) - православний піст, встановлений на згадку Успіння Богородиці, один з чотирьох багатоденних постів церковного року. Піст триває саме перед Успінням Богоматері, на спогад того, як Пречиста Діва Марія постом готувала себе до блаженної кончини життя на землі.

Дотримується з 14 серпня по 27 серпня включно і завершується святом Успіння Пресвятої Богородиці.

Як і під час будь-якого православного посту, в Успенський піст важливо не тільки тілесне утримання, але й духовне, тобто потрібно намагатися не вдаватися до галасливих розваг, не сваритися.

Згідно з церковним Уставом, у ці дні строгість трапези така ж, як і у Великий піст, тобто виключаються м'ясні, молочні продукти і яйця, а риба дозволяється лише у свято Преображення. Детальніше про харчування читайте далі. А поки що, згадаймо історичну та духовну складову цього посту.

Християни перших віків до великих празників завжди готувалися постом і молитвою. Наймолодший з чотирьох річних постів є піст Успінський. Ним ми готуємо себе до найбільшого празника Пресв. Богородиці - Її святого Успіння. В такий спосіб наслідуємо пости й молитви Пречистої Діви Марії, що ними вона готувалося на стрічу Своєму Божому Сину у Своє святе Успіння. Успінський піст знаний у нас також як Богородчний, Спасо-Богородичний чи, просто, Спасівка. Перші згадки про Успінський піст маємо з ІХ століття. Як Петрівка й Пилипівка, так і цей піст увійшов у практику не дорогою церковного законодавства, але через звичай. З цієї причини довгий час у Греції було багато суперечок як щодо існування цього посту, так і щодо його приписів і часу тривання. В творі "Про три Чотиридесятниці", що його приписують антіохійському патріархові Анастасію Синаїті (VІ ст.) є мова про Усп. піст як такий, що відділився від Петрівки, бо вона первісно тривала від неділі Всіх Святих аж до празника Успіння, а відтак з Петрівки був вийнятий місяць липень. Афонські монахи коло 1085 року запитали царгородського патріарха Миколая Граматика про пости, між якими було неясно про Усп. піст. Відповідь патріарха була така: " В місяці серпні був перед тим піст, але його перенесено, щоб не сходився з поганським постом, що був у тому часі. Одначе і тепер ще багато людей постять у тому часі, щоб захоронити себе перед недугами". Усп. піст у Візантійській державі уже з ХІ-ХІІ ст. почав входити в практики. Про нього згадує і Никон Чорногорець, монах Чорної Гори, у другій половині ХІ ст. Сам піст був стогіший від Петрівки і Пилипівки, проте, лагідніший од Великого Посту. За Київського митрополита Георгія (1072) Усп. піст скорочували. Але надалі він набирає стільки часу, скільки ж і триває сьогодні, себто від 14 до 27 серпня включно, а 28 дня серпня святкуємо саме Успіння. Митрополит Фотій (1408 - 1431) приписує в перший день посту не вживати ні риби, ні м'яса. Інших приписів тут більше не дається. Остаточно Успінський піст був утверджений за митрополита Максима у "Правилі". З тих пір у руській Церкві Успінський піст стає таким, яким ми знаємо його сьогодні - обов'язковий і без різноманітних скорочень аж до празника Успіння Марії.
На початок Донизу
Християнин
Житель форуму
Житель форуму


Чоловік
К-ть повідомлень : 90
Registration date : 04.12.2010

СтворюватиТема: Re: Успенський піст (Спасівка)   21.08.11 14:02



Про те, як було започатковано Успенський піст, як харчуватися й проводити дні Успенського посту.

Успенський піст настає через місяць після Петрового посту. Цей піст започатковано перед великими святами Преображення Господнього та Успіння Божої Матері і триває два тижні.

Успенський піст дійшов до нас з давніх часів християнства.

В бесіді Льва Великого, виголошеній ним близько 450 року, ми знаходимо чітку вказівку щодо Успенського посту: “Церковні пости розміщені в році так, що для кожного часу запропоновано свій особливий закон помірності. Так для весни весняний піст - у Чотиридесятницу, для літа літній - у П’ятидесятницю (Петрів піст), для осені осінній - у сьомому місяці (Успенський), для зими - зимовий (Різдвяний)”.

Св. Симеон Солунський пише, що “Піст у серпні (Успенський) заснований на честь Матері Божого Слова, Яка, пізнавши Своє преставлення, як завжди подвизалася і постила за нас, хоч, будучи святою і непорочною, і не мала потреби в пості; так особливо Вона молилася за нас, коли мала намір перейти від тутешнього життя до майбутнього, і коли Її блаженна душу мала через Божественного духа з’єднатися з Її сином. А тому й ми маємо постити й оспівувати Її, наслідувати Її життя і тим будити Її до молитви за нас. Дехто, втім, каже, що цей піст заснований з нагоди двох свят, тобто Преображення та Успіння. І я також вважаю за необхідний спогад цих двох свят, одного - як такого, що подає нам освячення, а іншого - змилування й клопотання за нас”.

Остаточне встановлення Успенського посту відбулося на Константинопольському Соборі 1166 року, що проходив під головуванням патріарха Луки. Тут було підтверджено, що всі православні християни згідно з давніми уставами повинні дотримувати Богородичний піст з 1 по 15 серпня. Вальсамон про цей Собор пише: “Тоді сумнівалися деякі про кількість днів посту Успенського й Різдвяного. Тому сам святійший патріарх підтвердив, що хоч дні цих постів письмово ніде не позначені, мусимо, однак, піти за неписаним церковним переданням і повинні постити від першого дня серпня і від чотирнадцятого дня листопада”.

Під час посту Церква пропонує помірне вживання їжі та пиття, і притому їжі не скоромної, а пісної. У Церковному Уставі ясно відображений і час вживання і якості пісної їжі. Все строго розраховано з тією метою, щоб послабити в нас пристрасні порухи тіла, що збуджуються багатою і солодкою поживою тіла; але так, щоб не зовсім розслабити нашу тілесну природу, а - навпаки - зробити її легкою, міцною і здатною підкорятися порухам духу й бадьоро виконувати його вимоги.

Піст є необхідним засобом для успіху в духовному житті і для отримання спасіння, тому що піст, віднімаючи в тіла зайву їжу та зайве пиття, послаблює силу чуттєвих потягів. Звідси видно, що й користь посту різностороння:

а) піст згодом також ясно показує людині, що для її життя потрібно небагато, і її здоров’я залежить не від вишуканої, але від простої їжі та пиття;

б) піст дуже скоро виявляє пануючі в людині пристрасті й пороки, до яких вона приліпився серцем, і що її тіло найбільше любить;

в) піст робить нас здатними до молитви й роздумів про Бога й Божественне. “Хто постить, той з добрим духом молиться”, - каже св. Іоан Золотоустий.

Взагалі піст є сильним засобом приготування до всіх великих і спасительних справ. Це глибоко відчували всі розсудливі й боголюбиві люди - завжди і скрізь. Всі святі досить строго постили самі й одностайно радили постити іншим.

Під час будь-якого посту не прийнято зловживати алкоголем. Це теж гріх

Устав Церкви вчить, від чого варто утримуватися під час постів - “всі, хто побожно постять, строго повинні дотримуватися уставів про якість їжі, тобто утримуватися в пості від окремих страв, не як від недостойних (хай цього не буде), а як від неприйнятних для посту й заборонених Церквою. Страви, від яких слід утримуватися в пости: м’ясо, сир, масло, молоко, яйця, а іноді й риба, залежно від того, який піст”.

Успенський піст не такий строгий, як Великий, але строгіший, ніж Петрів і Різдвяний пости.

В понеділок, середу і п’ятницю Успенського посту устав Церкви пропонує споживати сухі страви, тобто дотримуватися найстрогішого посту, без відварювання їжі; у вівторок і четвер - варена їжа, але без оливи; в суботи і неділі дозволяється вино і олива.

До свята Преображення Господнього, коли в храмах освячуються виноград і яблука, Церква зобов’язує нас утримуватися від цих плодів. За переданням св. Отців, “якщо ж хто з братів з’їсть гроно до свята, то хай прийме заборону за непослух і не споживає грон протягом всього місяця серпеня”.

У свято Преображення Господнього за церковним Статутом дозволяється на трапезі риба. З цього дня по понеділках, середах і п’ятницях у харчування обов’язково входили плоди нового врожаю.

Піст духовний тісно поєднується з постом тілесним, на зразок того, як наша душа поєднується з тілом, проникає в нього, оживлює і робиться з ним одним цілим, як душа й тіло становлять єдину живу людину. І тому, постячи тілесно, в той самий час слід нам постити й духовно: “Постячи, браття, тілесно, постимо й духовно, розв’яжемо будь-який союз неправди”, - заповідає Свята Церква.

У пості тілесному на першому плані - утримання від поживної, смачної та солодкої їжі; у пості духовному - утримання від пристрасних гріховних порухів, що тішать наші чуттєві схильності й пороки. Там - залишення їжі скоромної - поживнішої і вживання їжі пісної - менш поживної; тут - залишення улюблених гріхів і огріхів і вправляння в протилежних їм чеснотах.

Сутність посту висловлена в церковній пісні: “Якщо, душе моя, утримуєшся від страв, а від пристрастей не очищаєшся, - даремно тішимося неспоживанням: тому що, якщо піст не принесе тобі виправлення, то зненавиджена будеш Богом, як фальшива, і уподібнишся злим демонам, котрі ніколи не їдять”.
На початок Донизу
 
Успенський піст (Спасівка)
Попередня тема Наступна тема На початок 
Сторінка 1 з 1

Права доступу до цього форумуВи не можете відповідати на теми у цьому форумі
 ::  ДУХОВНА СКАРБНИЦЯ (релігійний розділ) :: Про віру і життя християнське-
Перейти до: