ФорумФорум  ДопомогаДопомога  ПошукПошук  ЗареєструватисьЗареєструватись  Вхід  

Частка | 
 

 Спілкування християн у стандартних етикетних ситуаціях

Попередня тема Наступна тема Донизу 
АвторПовідомлення
Християнин
Житель форуму
Житель форуму


Чоловік
К-ть повідомлень : 90
Registration date : 04.12.2010

СтворюватиТема: Спілкування християн у стандартних етикетних ситуаціях   05.04.13 11:10

Спілкування християн у стандартних етикетних ситуаціях



Святе Письмо – основа життя християнина
Любов є основою всього християнського життя. Ось тому, щоб наші взаємини не руйнувалися, щоб наша любов зростала потрібно стежити за нашою мовою: з одного боку, щоб не говорити чогось поганого, а з іншого – щоб уживати ті мовленнєві форми, які свідчать про нашу повагу і добре ставлення до нашого співрозмовника. Це проявляється на мовленнєвому рівні у люб'язній розмові, про яку говорить апостол Павло (Кол. 4, 5).


Що ж таке етикет, запитаєте Ви? Це те, чого немає у сучасних християн. А якщо і зустрічається, то дуже рідко.
На початок Донизу
Християнин
Житель форуму
Житель форуму


Чоловік
К-ть повідомлень : 90
Registration date : 04.12.2010

СтворюватиТема: Re: Спілкування християн у стандартних етикетних ситуаціях   05.04.13 13:59

Характерною ознакою всього життя християнина є його спрямованість на Бога. Зі слів апостола Павла ми бачимо, що всі свої справи, а головно, все те, що ми говоримо, повинні говорити в ім'я Боже (Кол. 3, 17). Аналізуючи і зіставляючи зі сказаним увесь мовленнєвий етикет християн, можемо прийти до висновку, що християни, вживаючи етикетні форми слів вкладають у них певну теологічну позицію, що, звісно ж, основується на Святому Письмі. Так, якщо в етикеті громадян України зафіксована сама доброзичливість як побажання чогось доброго, то християни у своїй мові, головно в етикеті спілкування, виявляють свої релігійні переконання. Завдяки цьому факту виникає та особливість, яка й становить різницю між світським і церковним етикетами.

Також у Святому Письмі як основі морального життя християн простежується багато застережень щодо мовленнєвого антиетикету. У цьому сенсі говоримо про різні вирази і фрази, що направлені на сіяння роздору, хаосу, а що найголовніше, заперечують кардинальну християнську чесноту – любов. Так, апостол Павло застерігає, щоб не вживати прокльонів, наклепів і сороміцьких слів (Кол. 3, 8), бо це все є прикладом низької культури. Свідченням того, що мовленнєвий антиетикет є великим злочином проти любові, є існування приписаних кар за його використання.

Отож кожний християнин, визнаючи Біблію за авторитет, керується ним у прийнятті своїх життєвих рішень. Також під впливом Святого Письма формуються етикетні норми спілкування, виявляючи основний лейтмотив – основу, на якій вони будуються – любов, пошану і люб'язність між людьми.

Спілкування християн у стандартних етикетних ситуаціях

Сукупність усіх можливих етикетних формул утворює систему мовного етикету кожної нації. До нього входять етикетні фрази усіх прошарків населення: розмежовані за своїм віковим складом, уподобаннями, а також релігійною специфікою.
Перебуваючи у тісній взаємодії з богослов'ям, християнський мовленнєвий етикет не тільки набуває рис високої культури, а ще й виявляє ті християнські ідеї, які сповідують християни. Тому саме в ньому, на відміну від світського мовленнєвого етикету, ми бачимо глибину богослов'я.
Майже кожна розмова чи зустріч має чітко сформований початок і закінчення. Це більшою мірою стосується мовленнєвого виміру. Так, на початку розмови зазвичай люди вітаються. Кожне таке вітання залежить від ситуації, особи і часу, коли ця розмова чи зустріч відбувається.
Характеризуючи вітальні фрази християн, можемо побачити їхню різноманітність та насиченість богословським змістом. Семантика таких вітань представляє релігійну спрямованість християн.

Найпоширенішою вітальною фразою серед християн є Слава Ісусу Христу! Це дослівний переклад латинського етикетного виразу Laudеtur Jesus Christus! Свого часу монахи-єзуїти переклали його українською мовою. Цим етикетним виразом християни послуговуються, коли зустрічаються одні з одними, коли починають свою розмову. Завершення розмови теж ознаменовується цією фразою. У простонародній мові часто буває скорочення чи усічення цієї привітальної етикетної сполуки слів. Часто можемо почути, особливо у сільських місцевостях, головно гірського Прикарпаття, що християни, вживаючи скорочений варіант вітання Слава Ісусу Христу!, кажуть Слава Йсу Христэ! або частіше Слбвайсу! Відповідаючи, християни кажуть Слава навіки! У цьому випадку це неточний переклад латинської фрази In saecula saeculorum! , що в дослівному перекладі означає У віки віків! Часто християни, відповідаючи на вітання, можуть поширювати етикетну форму-відповідь на зразок Слава навіки Богу! або Слава навіки Богу Святому! Теж можна чути ще й інші подовження від поодиноких людей: Слава навіки Богу в честь Діви Марії! Ця фраза, особливо її друга частина, є досить незвичною для загалу. Проте, щоби люди не розширювали чи скорочували цієї етикетної мовленнєвої формули, стандартними вітальними фразами прийнято вважати Слава Ісусу Христу! [/b], на що потрібно відповідати Слава навіки! Ця етикетна формула вживається в часі, що є поза періодом святкуванням різдвяних і великодніх торжеств.

Різдвяному часу, що охоплює собою період від Різдва до Стрітення (від 7 січня до 15 лютого) характерне християнське вітання [b]Христос народився!
, на що у відповідь чуємо Славімо Його! Стосовно цього різдвяного вітання простежується певна розбіжність: як в усному мовленні, так і в писемному. В усному мовленні можемо почути Христос ся рождає!, Христос рождається!, Христос родився! тощо. З аналізу писемних джерел виокремлюються два варіанти цієї етикетної фрази: Христос народився!, Христос рождається!

В усному мовленні уніфікувати цю етикетну фразу дуже важко, оскільки люди вітаються так, як вони вже звикли. Проте, напевно, потрібно починати уніфікацію з писемного мовлення. Проблема тут полягає у ставленні до старослов'янізмів у мові, а також у богословському осмисленні самого вітання. Слово рождається є дієсловом недоконаного виду, що позначає тривалість дії. А це, своєю чергою, більш точно відображає християнське віровчення, згідно з яким Бог є позачасовим. Тому для християн Він постійно родиться , найперше у їх душах. Проте це слово є старослов'янізмом, оскільки у ньому присутнє буквосполучення жд.

А ставлення до старослов'янізмів серед науковців і богословів у літературній і богослужбовій мові є неоднозначне. Одні стверджують, що потрібно затримати церковнослов'янську мову в ширшому вжитку, інші ж наполягають на кваліфікованому перекладі, усвідомлюючи всю складність, а в поодиноких випадках і неможливість точного перекладу. Слово народився є дієсловом доконаного виду і в семантиці етикетного виразу бере участь ствердження історичного народження Христа, що тільки частково відповідає християнському віровченню.

Тож важливо тут враховувати всю глибину богослов'я, що криється у цьому етикетному виразі.

Як подають писемні джерела, етикетна форма відповіді на різдвяне привітання має теж свої розбіжності. Так, маємо Славіте Його! і Славімо Його! У першому випадку дієслово славіт е ‒ у формі наказового способу другої особи множини, у другому випадку дієслово славімо ‒ у формі наказового способу першої особи множини. Доцільніше вживати фразу Славімо Його! , адже вона ідейно об'єднує як того, хто вітається, так і того, хто відповідає на вітання. А слово славіте відсторонює особу, яка відповідає на вітання, від участі у виконанні цього наказу. Тому складається враження, що ця особа не є християнином або не хоче брати участі у прославі новонародженого Христа.

Ще одною етикетною фразою, що присутня у різдвяному часі, є Христос хрещається/хрестився! Відповідаючи, християни кажуть У ріці Йордані! Цей вираз не є апробований Церквою як офіційне вітання в часі від Богоявлення (19 січня) до його відання (до 27 січня), тому його важко знайти в катехитичній чи навчальній богословській літературі. Проте він активно функціонує в розмовній мові.

У великодньому часі (від Воскресіння до Вознесіння) християни вітаються таким привітом: Христос воскрес! на що відповідають Воістину воскрес! У цьому випадку простежується певна одностайність. Хоча і тут не обходиться без винятків. Скажімо, в усному мовленні інколи буває так, що в прислівнику воістину чується подовження букви н. Ця помилка трапляється під впливом прислівника істинно, з яким сплутують це слово. Проте семантика слова воістину означає направду, дійсно, справді. Тому лексема воістину похідна від іменника істина.

За своєю суттю великоднє вітання тільки стверджує історичний факт Христового воскресіння, слово воскрес є дієсловом доконаного виду. Проте, згідно зі старослов'янським варіантом, ця етикетна формула виглядає так: Христосъ воскресе! Вона виражає більш глибинно християнське богослов'я, яке говорить, що Бог завжди воскресає, оскільки є поза часом. Проте, саме цей варіант великоднього вітання вже важко відновити.
Цими етикетними фразами християнами вітаються. За допомогою них вони також і прощаються. Це особливість мовленнєвого етикету християн, оскільки у світському мовленнєвому етикеті громадян України спостерігається певне розрізнення між вітальними і прощальними етикетними фразами.

Христос посеред нас! – ще одна етикетна фраза, якою послуговуються християни. Щоправда, вона не така поширена, як попередні, уже розглянуті. Як відповідь у християн звучить І є, і буде! Така формула мовленнєвого етикету більшою мірою присутня у вітанні між священнослужителями. При цьому вони цілують один одного три рази у рамена. Нею також послуговуються священнослужителі в часі Святої Літургії, головно під час молитви "Вірую", а також коли дають цілувати вірним священні речі: Євангеліє, хрест, чи коли їх мирують.
Відповідної етикетної фрази вимагає та ситуація, коли людина перебуває при праці. Тут християни послуговуються виразом Боже, помагай! Це вітання має дуже широку варіантну базу. Великою мірою до цього спричинився вплив діалектів. Найпоширенішими варіантами цієї фрази є такі: Бог на поміч! Богпоміч! Помагай Біг тобі! Помагай, Біг! Біг, помагай! Помагайбіг! Магайбі! Помагай, Боже! Боже, поможи! Багато з цих етикетних виразів кваліфікуються у словниках як застарілі. Уся ця варіантність не є усталеною нормою етикету спілкування. Вона є відображенням повсякденного мовлення християн. Послуговуються цією етикетною формулою люди всіх вікових категорій. Також до цього випадку належить фраза Дай, Боже, щастя! , на яку, як і на попередні, відповідають Дай, Боже, здоров'я!

У цьому вітанні ми бачимо спрямованість етикету, що виражається у побажанні. Найперше тут бажається Божої допомоги для тої праці, яку виконує людина. Це ми бачимо в першій фразі з її різними варіантами. У другому випадку простежується побажання щастя від тієї праці, яка виконується. Як відповідь на ці вітальні фрази звучить побажання здоров'я як запоруки щасливого життя.

Бажання здоров'я звучить також і при інших нагодах. Так, якщо хтось комусь зробить добре діло, то йому кажуть: Дай, Боже, здоров'я.

У вжитку християн є багато етикетних мовленнєвих фраз, які не потребують, щоб хтось на них відповідав, хоча можуть бути зверненими до конкретної особи. Тому в їх реалізації бере участь тільки одна людина. Це фрази, які застосовуються у різних мовленнєвих ситуаціях. Їхня кількість є дуже великою. Найпоширеніші з них такі: Бійся (побійся, бійтесь, побійтесь) Бога! – вираз, що вживається як застереження, прохання не робити, не казати чого-небудь.

Але пам'ятаймо одну із Десяти Заповідей: "Не згадуй імені Господа Бога твого даремно".

Третьою заповіддю забороняється вимовляти ім'я Боже даремно, без відповідного благоговіння. Вживається ім'я Боже даремно, коли вимовляється в пустопорожніх розмовах, жартах та іграх.

Забороняючи взагалі легковажне і непобожне ставлення до імені Божого, ця заповідь забороняє гріхи, які походять від легковажного і непобожного ставлення до Бога. Такими гріхами є:
- божіння (божба), тобто легковажне вживання клятви у звичайних розмовах.
- богохульство - зухвалі слова проти Бога.
- блюзнірство, коли про священні предмети говорять жартома або насміхаючись.
- порушення обіцянок, даних Богу, клятвопорушення і неправдива клятва ім'ям Божим.

Ім'я Боже слід вимовляти зі страхом і побожністю, особливо під час молитви.

На початок Донизу
 
Спілкування християн у стандартних етикетних ситуаціях
Попередня тема Наступна тема На початок 
Сторінка 1 з 1

Права доступу до цього форумуВи не можете відповідати на теми у цьому форумі
 ::  ДУХОВНА СКАРБНИЦЯ (релігійний розділ) :: Про віру і життя християнське-
Перейти до: