ФорумФорум  ДопомогаДопомога  ПошукПошук  ЗареєструватисьЗареєструватись  Вхід  

Частка | 
 

 До Манявського монастиря

Попередня тема Наступна тема Донизу 
АвторПовідомлення
Мандрівник
Активний учасник
Активний учасник


К-ть повідомлень : 36
Registration date : 14.07.2013

СтворюватиТема: До Манявського монастиря   14.07.13 15:35

До Манявського монастиря



Хресна хода з Івано-Франківська в Манявський скит – 2013 року.

Починаючи цю розповідь, хотілось сказати «зовсім випадково..», однак, як стверджують святі угодники Божі, в житті нашому немає нічого випадкового. На все воля Божа. Тому, таки волею Божою, блукаючи просторами інтернету, дружина зустріла посилання про подію духовного значення, яка іменувалась хресною ходою. Хоча сім’я наша християнська, однак, уявлення наше про хресну ходу звужувалось до обходу навколо храму під час святкових богослужінь. Тому, природня цікавість та небайдужість до власної душі зацікавила нас публікацією про хресну ходу, яка мала тривати кілька днів.

Як свідчить Вікіпедія, «хресна хода — урочиста церковна хода з великим хрестом (від його несення на початку процесії вона й отримала свою назву), іконами і хоругвами навколо храму чи з одного храму в інший (наприклад, на Пасху — навколо церкви, на Хрещення — на водосвяття), або від одного місця до іншого (наприклад, від храму до ріки для освячення води, від поховання мученика до освячення нового храму його імені, навколо міст і т. д.)».



Хресна хода до Манявського монастиря (інша назва – «Манявський скит») була пов’язана із днем вшанування його засновників Іова та Феодосія. Згідно церковного календаря, 7 липня 2013 року у неділю 2-гу після П’ятидесятниці, Всіх Святих землі Української, в день пам’яті Різдва Чесного Славного Пророка, Предтечі та Хрестителя Господнього Іоана, Манявський Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир щороку вшановує пам'ять засновників «Українського Афону» Іова та Феодосія Манявських.

Манявський скит — аскетичний чоловічий монастир східного обряду (український Афон), визначний осередок духовності, культури й мистецтва України. Святе місце з цілющою, за повір'ями, джерельною водою знаходиться у мальовничому карпатському міжгір'ї з цілющим повітрям, первісною дикою природою.

Історія Манявського монастиря (прихований текст):
 
На початок Донизу
Мандрівник
Активний учасник
Активний учасник


К-ть повідомлень : 36
Registration date : 14.07.2013

СтворюватиТема: Re: До Манявського монастиря   14.07.13 15:50



У червні 2013 року, задовго до дня святкування престольного свята, у монастирі були заплановані урочисті заходи, оголошення про які розмістили на своїх сайтах як Манявський монастир, так і на сайті Івано-Франківської єпархії УПЦ КП.

Оголошення було інтригуючим, ось такого змісту:

«Початок Хресної ходи 5.07.2013р. о 15.00 год. від Свято-Троїцького Кафедрального Собору м. Івано-Франківська вул. Грюнвальдська,3 до Манявського Хресто-Воздвиженського чоловічого монастиря через м.Богородчани в якому паломники при Храмі розташовуватимуться на  ночівлю. 6.07.2013 о 8.00  вихід з м. Богородчани до Манявського монастиря. Прихід в монастир, розташування і Всенічне бдіння (поч. о 16.30), дальше вечеря і нічна літургія, яка розпочнеться о 00.00. Після літургії відбудеться Хресний хід до Блаженного каменя, де буде відслужено акафіст Прпп. Іову та Феодосію Манявським. Запрошуємо духовенство,  православну молодь, вихованців парафіяльних недільних шкіл та усіх бажаючих віком від 16 років.
На вас чекають:
Духовні бесіди зі священиками та ченцями
Ранкові та вечірні молитви
Духовна радість від нічних Богослужінь
Паломництво по святих місцях
Сповідь та причастя у Манявському монастирі.
Братія монастиря сердечно запрошує духовенство, молодь та всіх бажаючих до спільної молитви!».


Отже, оскільки хресний хід з Івано-Франківська до Маняви мав розпочатись о 15-00 год. 5 липня 2013 року, вночі, першою електричкою ми вирушили до Тернополя. Прибувши до автовокзалу, купили квитки до Івано-Франківська, з нетерпінням чекаючи чогось незвідано нового в нашому духовному житті.

Перше, що вразило дорогою від Тернополя до Івано-Франківська, це майже повна відсутність придорожніх православних храмів, або навіть поклінних хрестів із скісним підніжком, що зайвий раз нагадало, як Річ Посполита потрудилась на теренах українських земель про домінування своєї релігії. Дивує, що сучасні патріоти так твердо про це забули.

Дорога до Івано-Франківська видалась нескладною, комфортабельний автобус європейського зразка, був ранок, сонце не допікало, вдалось навіть трохи поспати по дорозі, що  було дуже доречним напередодні нелегкого шляху.

Прибувши до Івано-Франківська насамперед ми знайшли Свято-Троїцький кафедральний собор, звідки мав розпочатись хресний хід. Собор належить УПЦ КП і знаходиться по вул.Грюнвальдській,3, не надто далеко від головного вокзалу. Цю відстань ми подолали пішки, десь хвилин за 10.
На початок Донизу
Мандрівник
Активний учасник
Активний учасник


К-ть повідомлень : 36
Registration date : 14.07.2013

СтворюватиТема: вулицями Франика   14.07.13 16:07

Побувавши у Франику вперше, ми трошки погуляли вулицями міста.









Симпатичне місто, з привітними людьми. Спокійно тут і затишно. У місті багато хайтекових пам'ятників, творцями яких є ковалі, що приїзджають сюди на фестиваль. На останньому фото, Ви бачите портрети Бандери і Шухевича. А хто ж був третім? І куди він подівся? Ми цю загадку не розгадали. Може її розгадаєте Ви? Подорожуючи Івано-Франківщиною, не сумніваєшся, що дух бандерівський тут витає. Якщо в Криму поряд з українським завжди є російський прапор, то тут, поряд з українським, обов'язково червоно-чорний, бандерівський. І це приємно) Але ми не про це...
На початок Донизу
Мандрівник
Активний учасник
Активний учасник


К-ть повідомлень : 36
Registration date : 14.07.2013

СтворюватиТема: Re: До Манявського монастиря   14.07.13 16:21









Скажу відверто. Пам'ятники-статуетки Володимиру і Ользі, вилиті з металу виглядають хоч і грізно, але велично. Але от дерева з металу, якось пригнічують. Яскравий сонячний день, гарна вулиця, бруківка, новітні споруди, і дерево з металу. Не хочеться бачити таким майбутнє. Хоча, здається, ми у такому майбутньому вже живемо. Бо це металеве дерево на вулицях Івано-Франківська, то мабуть злий жарт, або посмішка з уст ковалів, як нагадування горе-бізнесменам, які вже всі карпати вирізали, і вивезли як сировину. І тепер карпатські пагорби якісь пусті не веселі. Навіть місцеві жителі кажуть, що скоро дітям неможливо буде показати як виглядає справжня смерека, бо вирізають ліси під корінь. В погоні за грошима наш народ вивіз на експорт все, і робочу силу, і ліс, і метал, і чорнозем, і совість.
На початок Донизу
Мандрівник
Активний учасник
Активний учасник


К-ть повідомлень : 36
Registration date : 14.07.2013

СтворюватиТема: Хресна хода до Манявського монастиря 2013   14.07.13 17:00

Хресна хода до Манявського монастиря 2013. Початок.

День перший. З Івано-Франківська до Богородчан







5 липня 2013 року від Свято-Троїцького кафедрального собору міста Івано-Франківська розпочався хресний хід до Хресто-Воздвиженського Манявського монастиря.

Перед початком хресного ходу був відслужений молебень на закликання помочі Святого Духа, який з благословення Високопреосвященнійшого Іоасафа, митрополита Івано-Франківського і Галицького очолив намісник Свято-Феодосіївського монастиря міста Києва, голова синодального управління у справах молоді архимандрит Макарій (Папіш) у співслужінні настоятеля Спасо-Преображенського Скита Манявського монастиря, голови єпархіального управління у справах молоді ігумена Феогноста (Бодоряка) та соборного духовенства.

Після молебню отець Макарій звернуся із словом до усіх присутніх, у якому наголосив на значенні хресного ходу, як духовного подвигу, і тим, хто у цю спекотну погоду знайшов силу волі і відважився, щоб з молитвою пройти цей довгий шлях, побажав кріпості та сили. Після чого відбулося помазання святим єлеєм та окроплення святою водою.

Також з благословення владики Іоасафа, 4 липня 2013 року, подібний хресний хід до Манявського монастиря розпочався з міста Снятина. Перед Манявою обидва хресні ходи мали об'єднатись і водночас прибути до Манявського монастиря.

Неможливо передати ту духовну піднесеність і відчуття, які переповнювали серця, сяючі усмішки і водночас, аскетичну цілеспрямованість на обличчях паломників. У кожного своя дорога до Бога. У кожного своя стежка до храму.

З перших кроків хресної ходи було зрозуміло, що це не подорож з випадковими людьми, а шлях вперед, без перебільшення, до Бога - Єдиною, Святою, Соборною, Апостольською Церквою. Бо Церква - це не стіни, це люди, які її наповнюють.

І цього дня, всі ці люди були зібрані Богом в одному місці, щоб відчути себе спільнотою на шляху до нього. Однією великою, дружною сім'єю. Тут ніхто нікого не залишить, не забуде, підтримає, коли буде важко. Подасть води, коли вона закінчиться, допоможе нести речі, коли вже не буде сил йти. Але як би не було важко, ніхто не відмовиться від цього шляху, бо кожен знає, що хресна дорога - це не поїздка на американських гірках, це не подорож в діснейленд, і не відпочинок на дивані, чи навіть на природі. Хресна хода, це хресна дорога, це шлях Спасителя, і водночас шлях до нього.

Таким і є наше життя. Складним, і з випробуваннями. Якби життя не було таким, де було б місце подвигу, вдосконаленню, мужності, вірності, доброті і любові.







  

Як бачите по фото, сумувати не доводилось По дорозі зустрічались нам цікаві персонажі. Деякі з них, жалібно мявкаючи йли за процесією багато кілометрів, з незрозумілих нам мотивів. Цікавим є той факт, що ніхто це кошеня не пригощав, і чому воно за нами йшов стільки кілометрів невідомо.

 

А природа у тих краях - неперевершена. Вдихаючи чисте повітря, наслоджуючись мальовничими краєвидами, йти було набагато легше.

Паломників зустрічаються Богородчани.



Першого дня, дорогою від Івано-Франківська до Богородчан (через села Крихівці, Драгомирчани, Лисець) ми подолали 22 кілометри. Погода не дозволяла розслабитись. То дощ, то спекотне сонце. Неймовірна втома, від незвички до таких походів, натерті ноги. Протягом усієї дороги лунали релігійні пісні і молитви. Лише це додавало сил. Не повірите, але відчувалось, що Бог допомагає. Сам не можу повірити, що пройшов цю дорогу у таку неймовірну спеку, під відкритим сонцем, або під проливним дощем.

В 20 год. 30 хв. Група паломників прибула до смт. Богородчани, де у храмі святителя Миколая був відслужений молебень, після якого паломників місцеві жителі пригостили вечерею. Тут, у храмі святителя Миколая учасники ходи розмістились на ночівлю. Парафіяни місцевого храму піклувались про паломників, як про своїх близьких, що дозволило відчувати, що всі ми одна велика християнська родина.

На початок Донизу
Мандрівник
Активний учасник
Активний учасник


К-ть повідомлень : 36
Registration date : 14.07.2013

СтворюватиТема: Re: До Манявського монастиря   16.07.13 14:00

День другий. З Богородчан до Маняви

Незважаючи на втому, добре виспатись не вдалось. Мабуть, звикле до комфорту тіло не хотіло миритись з жорстким ложем, ледь пом'якшеним карематом (туристичним килимком). Не знаю як кого, а мене комарі не просто люблять, а кохають до безтями. Правда, наше кохання не взаємне. Але вони мене якось не дуже питали. Тому і сон солодким не був. Але ж не зупинятись на півдорозі через якийсь сон. Тому, десь біля сьомої години ранку наша група паломників почала збиратись, і о восьмій годині ми вирушили з Богородчан далі.











Треба сказати, що другий день дороги був хоча і складнішим, як по довжині маршруту, так і по немилосердних погодніх умовах, але однак, день був набагато цікавішим. По дорозі зустрічалось багато цікавих експонатів, як-от пам'ятник у вигляді футбольного м'яча, чи суха береза, з загадковою табличкою "Продається". В принципі, це сухе дерево нагадало мені металеві дерева у Франківську. Можливо, хтось таки намагається сказати людям, що все уже продано, лісів майже не залишилось, пора зупинитись. Але неумолимі нищівники лісу - бізнесмени - не дуже зважають на такі зауваження. По дорозі зустріли гарно оформлене кафе, чи то базу відпочинку "Лісова пісня". Проте, зупинка там не планувалась. Попереду був важкий день хресної ходи.

По дорозі від Богородчан до Маняви ми проходили через населені пункти: Підгір'я, Діброва, Жураки, Монастирчани, Солотвин, Маркова. Дорога перестала бути рівнинною, а природа ставала все більше і більше казковою. Зупинки для відпочинку, і знову в дорогу. Парафія храму святого великомученика Пантелеймона на чолі з ієреєм Миколою Савчином любязно запросили учасників хресної ходи на обід, де паломники мали можливість і пообідати, і відпочити. Храм на честь св.вмч.Пантелеймона ще будується, і чисельність парафії невелика. Однак, у відповідності до Євангельських Заповідей, православно віруючі солотвинці подорожніх прийняли, нагодували, і на подальшу дорогу благословили.







Далі учасники ходу вирушили в напрямку села Маркова, де мали об'єднатись з учасниками іншої групи паломників, які розпочали свою ходу зі Снятинського району Івано-Франківської області.















По обіді, в селі Маркове, ми зустрілись з іншою групою людей, які теж йшли до Манявського монастиря хресною ходою. Привітавшись, спільними зусиллями, з молитвою та піснями, с духовним піднесенням ми вирушили на останній відрізок шляху. Село Маркове виявилось безконечно довгим. Зате за ним, побачивши табличку "Манява", неймовірно зраділи. Бо це була саме те село, за яким знаходився Манявський монастир, в якому вже два дні чекали учасників хресного ходу. Другого дня, вирушивши з Богородчан до Маняви, учасники хресної ходи подолали 29 кілометрів шляху. Дощу не було, хмаринок майже теж, і здавалось, що ми не у горах, а в пустелі, під палючим сонцем, від якого нікуди сховатись. Тому, Манява виявилась такою ж бажаною, як оазис посеред пустелі.



На початок Донизу
Мандрівник
Активний учасник
Активний учасник


К-ть повідомлень : 36
Registration date : 14.07.2013

СтворюватиТема: Re: До Манявського монастиря   16.07.13 15:46

Прибуття до Манявського монастиря. Завершення хресної ходи.

Манява зустріла нас у своїй величній красі. Суворі пагорби, із столітніми лісами, стрімкі потоки струмків, що звідусіль біжать назустріч паломнику, вітаючи його на підході до монастиря. Між двома містками, що відгороджують селище від воріт монастиря процесія востаннє зупинилась на молебень, поряд з капличкою. Близько 17:00 год. ми прибули до Манявського монастиря, де у воротах нас зустрічали ченці та священники обителі. Неможливо передати словами які почуття переповнювали наші серця. Це не ті монастирі, які знаходяться у великих містах, з розвиненою інфраструктурою і процвітаючим благополуччям. Очам відкрилась вся краса афонського аскетизму, яка найточніше відображає істинність монашого життя. Вся природа, що оточує монастир, підкреслює віддаленість від сучасного світу, надихає на молитовне спілкування з Богом.





















В своєму житті ми бачили багато монастирів. І наочно, подорожуючи Україною, і в документальних відеофільмах про монастирі вітчизняні, на Святій Землі та Афоні. Але Манявський монастир - без перебільшення є неповторним, нічим не схожим на інші. Він випромінює благоговійну красу, зцілює втомлені життєвими бурями душі, додає сил для духовної боротьби, допомагає знайти правильний шлях у житті. Ми дякували Богу, що незважаючи на занепад, підступи ворогів, політичні інтриги на цих землях, монастир вистояв, залишився православним незважаючи на завоювання території Польщею, незважаючи на насаджування католицизму, незважаючи на радянський руйнівний тоталітаризм, сучасну фарисейську але безбожну на всіх рівнях владу. Будучи тут, знаючи його історію, усвідомлюючи що у навколишніх селах та містах панує інша релігія, відчуваєш готовність ціною життя захистити цей острів православ'я, де вміють істинно правильно славити Бога, острів, покровителями якого є святі Іова та Феодосія, і сама Матір Божа, чудотворний образ якої знаходиться у монастирі в головному храмі. Роздумуючи про все це, навіть зупинившись для відпочинку на території монастиря, серцем все ще крокуєш хресною ходою, яка стала уособленням хресної дороги твого життя, а на очах з'являються сльози, і в душі лунає пісня до Богоматері: "Пресвятая Богородице! Спаси нас!".
На початок Донизу
Мандрівник
Активний учасник
Активний учасник


К-ть повідомлень : 36
Registration date : 14.07.2013

СтворюватиТема: Re: До Манявського монастиря   21.07.13 11:44







Затамувавши подих, Манявська обитель чекала напаломників, учасників хресної ходи, які вийшовши з різних земель, подолавши, одні шістдесят, інші, вісімдесят кілометрів, єдиною процесією ввійшли до святого місця. Перед образами горіли свічки. Спустіли вулички та площі. Храми чекали на молитву. Втомлені, але щасливі люди торжественно прибули до монастиря, і насамперед, всі разом прийняли участь у подячному молебні перед чудотворною іконою Божої Матері "Ігуменя Манявська".



Манявський монастир відновив свою діяльність відносно недавно, і ще відбудовується. Тут Ви не побачите море розкоші і золота,
але тут знайдете спокій для душі, і розраду у молитві, в тиші карпатських лісів, на острові православ'я.
Те, що будівництво лише триває, ми бачимо на другому кінці обителі, де зводяться скоромні будівлі для трапезної.



Помолившись перед чудотворною іконою, паломники були любязно прийняті настоятелем монастиря. Коли учасників ходи
нагодували, монахи потурбувались про розміщеня людей на відпочинок, та ночівлю, оскільки день підходив до кінця.

Як і було оголошено раніше, у ніч з 6 на 7 липня о 00.00 год.  у храмі «Преподобних Іова та Феодосія Манявських» –
була звершена нічна Божественна літургія. На нічній літургії учасники хресної ходи, та інші паломники, мали можливість
посповідатися і запричаститися Святих Таїн.





Після Божественної літургії, десь біля 2-ї години ночі, із запаленими свічками, разом зі священиками та монахами ми хресним ходом вирушили до Блаженного каменя, де було відслужено акафіст преподобним Іову та Феодосію Манявським. Значимість цієї події та ті відчуття, які переповнювали душі паломників, що серед нічного карпатського лісу, під величезним каменем, що нагадував печеру, в місці, де подвизався преподобний Іов, неможливо описати. Це треба відчути.
На початок Донизу
Мандрівник
Активний учасник
Активний учасник


К-ть повідомлень : 36
Registration date : 14.07.2013

СтворюватиТема: Re: До Манявського монастиря   21.07.13 20:12

7 липня о 8.00 год. у храмі «Мучеників Бориса та Гліба» - служилась рання Божественна літургія, після якої мав звершуватися на території монастиря малий чин освячення води біля хреста. Ранню Літургію у храмі святих князів страстотерпців Бориса та Гліба очолив Скитоначальник Спасо-Преображенського Скита Манявського монастиря ігумен Феогност.









Після Божественної Літургії, на подвір'ї перед головним храмом ігумен монастиря Феогност було звершено чин малого освячення води.









7 липня 2013 року у другу неділю після П’ятидесятниці та в день пам’яті Різдва Чесного Пророка Предтечі Хрестителя Господнього Іоана, Манявський Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир молитовно вшановував своїх засновників – преподобних Іова і Феодосія. З нагоди свята у Манявській обителі були відслужені урочисті богослужіння. Після освячення води, о 10.00 год. паломники, монахи та священнослужителі зустрічали архіпастиря біля головного входу обителі та звершення пізньої архієрейської Божественної літургії на паперті Соборного храму монастиря. Пізня архієрейська Божественна літургія була очолена настоятелем монастиря – Високопреосвященнійшим Іоасафом, митрополитом Івано-Франківським і Галицьким. Перед головною монастирською брамою під час передзвонів Владику-настоятеля зустріли діти з молодіжного братства імені  “Апостола і євангелиста Іоана Богослова”, які, вітаючи свого архиєрея, піднесли йому хліб та запашні квіти. А у монастирській брамі Архипастиря зустрів з вітальним словом благочинний монастиря ігумен Паїсій.





























На початок Донизу
Спонсируемый контент




СтворюватиТема: Re: До Манявського монастиря   Сьогодні в 16:04

На початок Донизу
 
До Манявського монастиря
Попередня тема Наступна тема На початок 
Сторінка 1 з 1

Права доступу до цього форумуВи не можете відповідати на теми у цьому форумі
 ::  ДУХОВНА СКАРБНИЦЯ (релігійний розділ) :: Паломництво по святих місцях-
Перейти до: